четвер, 30 травня 2013 р.

А ще я люблю Енде

На вихідних узялася за Міхаеля Енде. Страшенно люблю його «Нескінченну історію», але це — щось зовсім інше. Ну, або трохи інше (якщо в «НІ» країна звалася Фантазія, то тут — Недогадія, тому щось таки спільне, крім автора, є . Мене страшенно пруть ілюстрації Ф. Дж. Тріппа, які самі собою складають немаленьку долю гумору.

Книжка динамічна, цікава й неодновимірна. Сюжетом схожа на «Гуллівера», можу припустити, що зі Свіфтом автор заграє. Разом із тим – типовий казковий сюжет, де головні герої вирушають у подорож, проходять усі ініціальні випробування й отримують прекрасний подарунок у вигляді китайської принцеси (яку повсякчас називають мандальською, очевидячки, щоб ніхто не здогадався

Утім, якщо «НІ» я вважаю серйозною філософською книгою, яку можуть читати в т. ч. й діти, то «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» — цілком дитяча книжка, яку дорослі читатимуть із радістю (вголос абощо).

Міхаель Енде. Джим Гудзик і машиніст Лукас / Пер. із нім. Ігор Андрущенко. - К.: Грані-Т, 2010. - 290 с.


четвер, 23 травня 2013 р.

Ну, ось, привіт. Мене звуть Христя Нечитайко. Хоча ні, насправді мене звуть інакше, але в даному випадку це не так і важливо. Христя Нечитайко — це моє читацьке альтер-еґо, і від цього імені я буду писати про книжки, про які мені хочеться писати. Серйозно і несерйозно :)


А це Христя давно-давно, в часи, коли вчилася на філології і читала багато книжок. Довчилася, отримала диплом магістра, але дисертацію писати поки що не пішла. За що неодноразово була бита званням "недо-критика". Ну, але ж нечитайко і в Африці нечитайко :)

Цей блоґ я завела тому, що переконана: кожен, хто вміє читати, має право сам обирати собі книжки. Звісно, можна послухатися доброї поради — батьків, учительки, бібліотекаря, друга чи подруги, але що робити, якщо ваші смаки не збігаються? Отак подумала я, та й вирішила розповідати на сторінках своїх нотаток про те, що читаю. Чесно, як думаю. А ви читайте й робіть висновки, хочеться вам узяти в руки ту чи іншу книжку чи ні. Бо так чи інакше я теж не істина в останній інстанції, я ж теж читачка, хоч і Нечитайко.

Щоб вам було зручніше користуватися нотатками, дивіться зміст і користуйтеся мітками — там усе зрозуміло :) І пишіть ;)